Українопедія
Register
Advertisement

Закріплення у свідомості радянських громадян 9 травня як дня закінчення війни є наслідком історичної політики Радянського Союзу. Насправді, для СРСР Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 р.

Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини було підписано пізно ввечері 8 травня. Того ж дня Президія Верховної Ради СРСР відразу видала указ, яким оголосила 9 травня Днем Перемоги. Попри це на фронті все ще тривали бої.

Німці не хотіли здаватися в полон радянській армії і за всяку ціну прагнули прорватися до західної зони окупації. Так, Прага була остаточно звільнена 10 травня, а останні групи німецьких військ на території Чехословаччини та Австрії були ліквідовані тільки 19 травня.

Виконуючи взяті перед союзниками по антигітлерівській коаліції зобов’язання, 8 серпня 1945 р. СРСР оголосив війну Японії. Ця війна розглядалася як пряме продовження і складова частина Великої Вітчизняної війни. 2 вересня 1945 р., в день капітуляції Японії, Верховна Рада СРСР видала указ, яким оголошувала 3 вересня Днем Перемоги над мілітаристською Японією.

Обидва свята – 9 травня і 3 вересня – були вихідними днями. Але вже 1947 р. ці дні знову стали робочими.

Згодом, коли пам’ять про Велику Вітчизняну Війну поклали в основу радянської ідеології, головний наголос було зроблено на перемогу над фашистською Німеччиною. Вона затьмарила решту збройних конфліктів, в яких брав участь Радянській Союз в роки Другої світової війни (“золотий вересень”, радянсько-фінська війна 1939–1940 рр., радянсько-японська війна).

У 1965 р. 9 травня знову стало вихідним днем з обов’язковими військовими парадами на честь свята. Таким чином, 9 травня остаточно закріпилося в суспільній свідомості як День Перемоги і дата закінчення війни.

Формально ж війна з Німеччиною була закінчена тільки 25 січня 1955 р. постановою Президії Верховної Ради СРСР «Про припинення стану війни між СРСР та Німеччиною».

Посилання[]

Advertisement