FANDOM


Феодо́сій Костянти́нович Тетя́нич, інколи Федір Тетянич, відомий також як Фрипулья, Безмежжя, святий Федось з Княжич нар. 17.2.1942, с. Княжичі (Броварський район) — пом.18.2.2007 в Києві — український філософ, козацького походження, художник-авангардист, літератор, живописець, графік, перформер, художник-монументаліст, член Національної спілки художників України, іконописець [1], відомий київській і український дивак, юродивий і неканонізований святий. У часи СРСР і партійно-комуністичної диктатури — яскравий представник неофіційного мистецтва, андеграунду. Представник роду Тетяничів. Був знайомий, спілкувався і співпрацював з Олесем Бердником, українським радянським філософом і письменником, автором книги "Діти Безмежжя", що дозволяє говорити про існування цілого напрямку в українській філософії присвяченого дослідженню теми Безмежжя, представниками якого є Олесь Бердник і Федось Тетянич, так само як ціла плеяда інших, більш чи менш відомих філософів і художників того часу.

Довго шукав і переймався і врешті решт зміг у своєму вченні про Вічну Фрипулью і Благодатне Безмежжя творчо поєднати, виразити і оновити світоглядні ідеї і традиції українського вільного і красного козацтва, людей вільної України і святої Русі, позапартійних комуністів і націоналістів, учасників боротьби за правду, свободу і комунальне народовладдя під різними гаслами і прапорами 20 сторіччя, вільних людей по волі Божій, а не царській чи панській, з якими було пов'язане життя його родичів, друзів, знайомих і земляків, його народу у часи багатостраждального 20 сторіччя, за що йому слава і хвала від багатьох людей, які знали його особисто. "Абсолютно вільна людина" за висловом його сучасників.

Сім'я і походження

Народився і вихований у українській, сільській, радянській, православній родині Костянтина Кириловича Тетянича і Тетяни Михайлівни Гончаренко, трудових козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда, нащадків представників козачого і християнського сословій Російської імперії у тому повоєнному середовищі українського села, яке наскільки могло і уміло зберігало побут і традиції староукраїнського патріархального козацько-селянського середовища з їх духом свободи і рівності всіх членів сільської громади і які поступово зникали і забувалися в умовах нової, повоєнної, української радянської дійсності. За походженням нащадок старовинних україноруських селянських і козацьких родин Київщини, корінних жителів, осадників і першопоселенців навколишніх сіл Княжичі, Гоголів, Требухів. Охрещений по православному обряду.

Рідний брат українського радянського вченого у галузі сільськогосподарських наук Івана Тетянича.

Життєпис і світогляд

Фрипулья

Важливе місце у його світогляді і філософському вченні відведено поняттю "Фрипулья" ("Фріпулья"), утвореному від слів "free" (вільний, свобода) і "пульсація", тобто в деякому сенсі "вільна пульсація", "вільне життя", "безкінечне буття", "безкінечний Всесвіт", "царство Боже" яке і було покладено ним в основу творчості, світогляду і життєвої філософії. Також у цій концепції важливе місце відводилося дбайливому ставленню до людей, природи і навколишнього середовища.

Зацікавлення козацтвом і козацько-християнською культурою

Все це, а також знайомство і зацікавленість власне україноруською козацькою тематикою (що доводить його походження зі старих козацько-селянських родів, виховання і творчість, зокрема картини), дозволяє розглядати його творчий і філософський спадок як вияв одночасно і власне української і світової, загальнолюдської філософії свободи в конкретних умовах українського суспільства 1960-2010х рр., як продовження традиційної української філософії попередніх епох, зокрема часів кризи українського суспільства XVIII ст., коли жив і творив незабутній Григорій Сковорода, з життєписом якого без сумніву був добре знайомий, так само як і з староруською православною і козацькою традицією пересмішництва і юродництва (перфомансу), того козацького характерництва, основною зброєю якої були добрий гумор і щирий сміх, елементи якої з успіхом використовував і відобразив у своїй творчості.

Іконопис

Файл:Ікона-Феодосій-Тетянич-близько-1956.jpg


Феодосій Тетянич виріс в простій українській православній сім'ї простих сільських трудових християн-колгоспників. Навіть у той час, коли православні переслідувалися в сім'ї Феодосія в тій чи іншій мірі продовжували вірити в Бога, ходити до церкви, відмічати найважливіші свята, читати Святі Книги і хрестити дітей.


В 14 років малий Федось захворів, у нього виникли проблеми з ногами, які потім будуть турбувати його все його життя. Схоже, що тут втрутилося Провидіння, адже хвороба сприяла розвитку особистості козака Божої Фрипульї. Сидячи вдома в інвалідній колясці в той час коли його однолітки гралися і раділи життю він знаходив відраду у малюванні. Читав Євангеліє, який в тоді вдома тримали далеко не всі. Саме в цей час він малює картину-ікону "Виготовлення хреста", судячи за все копію картини, яку бачив у хаті у родичів. Мати побачивши намальовану ікону злякалась, запросила додому священника. Він оглянув ікону, розпитав хлопця чи це бува його хто не надоумив, окропив ікону святою водою, помолився і дозволив її повісити серед ікон [2].


Перфоманс

За свідченнями багатьох відомих митців і людей дотичних до мистецьких кіл, Феодосій Тетянич чи не перший в Українській Республіці і Радянському Союзі почав займатися перфомансом, досягши в цьому неабияких успіхів, що зіграло свою роль у подальшому, під час бурхливого розвитку цього виду мистецтва. При цьому неодноразово зверталася увага, що перфоманс Феодосія Тетянича був цілком самобутнім явищем, не пов'язаним з закордонними аналогами. Хоча з іншого боку Феодосій Тетянич просто відрожував стару народну, живу і кумедну козацько-християнську культуру сіл і містечок Подніпров'я. Якби там не було, а Феодосій Тетянич цілком може вважатись одним із батьків сучасного українського, східноєвропейського і євразійського перфомансу.


Зацікавлення індуїзмом, буддизмом і йогою

В процесі своєї освіти і самоосвіти, мистецьких, філософських, козацьких і світоглядних пошуків зустрічався і знайомився з багатьма людьми з різних куточків України і інших країн колишнього Радянського Союзу. Серед його знайомих і друзів були люди різного віку, походження, професій, захоплень, мов, вір, самоназв і світоглядів. Простий сільський хлопець, вихований у ортодоксальній, православній козацько-християнській світоглядній традиції типового українського села, у якій нерідко виростали досить обмежені і недалекоглядні люди, який ніколи від неї, від віри своїх дідів і прадідів не відмовлявся, однак з цікавістю знайомився з різними світоглядними, науковими і релігійними вченнями і традиціями і їх представниками, з якими його знайомило життя. Серед іншого цікавився індуїзмом, буддизмом і йогою, ісламом, іудаїзмом, католицизмом, діалектичним матеріалізмом, античною і західноєвропейською філософією і мистецтвом, східними єдиноборствами тощо.

Неповторність

Максим Добровольський ([1]) пише: "Еще одна из легендарных личностей художественных кругов Киева тех лет — Федор Тетянич , он же Фрипуля, под каковым наименованием давно уже вошел в эпос киевского андерграунда. Фигура Тетянича воспроизведена в романе «Краш», в эпизоде, когда Сёзя, в поисках «железного пузыря», оказывается в подвале у монтера. Отгородившийся от мира зеркалом, для начала разбитым Сёзей, монтер слово в слово цитирует Фрипулю, то есть самого себя: «Моя философия — то всем философиям смерть!.. Бо у меня нет философии!..» «Мовчи, мовчи; слова — то камень. По камням ходишь и сам камень. Ты влады хочешь? Я тобі ии дам». В этом же эпизоде в уста, разумеется, именно Фрипули вложена исчерпывающая все дальнейшее содержание романа и саму его идею фраза, после которой писать «Краш» уже было собственно незачем: «Пузыря тоби нэ трэба! Он — цэ ты, цэй пузырь. Живи как он!»".


Виноски

  1. http://antikvar.ua/publications/collection/621-2015-05-22-19-26-04.html
  2. http://antikvar.ua/publications/collection/621-2015-05-22-19-26-04.html

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі