FANDOM


Феодо́сій Костянти́нович Тетя́нич, інколи Федір Тетянич, відомий також як Фрипулья, Безмежжя, святий Федось з Княжич нар. 17.2.1942, с. Княжичі (Броварський район) — пом.18.2.2007 в Києві — український філософ, козацького походження, художник-авангардист, літератор, живописець, графік, перформер, художник-монументаліст, член Національної спілки художників України, іконописець [1], відомий київській і український дивак, юродивий і неканонізований святий. У часи СРСР і партійно-комуністичної диктатури — яскравий представник неофіційного мистецтва, андеграунду. Представник роду Тетяничів. Був знайомий, спілкувався і співпрацював з Олесем Бердником, українським радянським філософом і письменником, автором книги "Діти Безмежжя", що дозволяє говорити про існування цілого напрямку в українській філософії присвяченого дослідженню теми Безмежжя, представниками якого є Олесь Бердник і Федось Тетянич, так само як ціла плеяда інших, більш чи менш відомих філософів і художників того часу.

Довго шукав і переймався і врешті решт зміг у своєму вченні про Вічну Фрипулью і Благодатне Безмежжя творчо поєднати, виразити і оновити світоглядні ідеї і традиції українського вільного і красного козацтва, людей вільної України і святої Русі, позапартійних комуністів і націоналістів, учасників боротьби за правду, свободу і комунальне народовладдя під різними гаслами і прапорами 20 сторіччя, вільних людей по волі Божій, а не царській чи панській, з якими було пов'язане життя його родичів, друзів, знайомих і земляків, його народу у часи багатостраждального 20 сторіччя, за що йому слава і хвала від багатьох людей, які знали його особисто. "Абсолютно вільна людина" за висловом його сучасників.

Сім'я і походження

Народився і вихований у українській, сільській, радянській, православній родині Костянтина Кириловича Тетянича і Тетяни Михайлівни Гончаренко, трудових козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда, нащадків представників козачого і християнського сословій Російської імперії у тому повоєнному середовищі українського села, яке наскільки могло і уміло зберігало побут і традиції староукраїнського патріархального козацько-селянського середовища з їх духом свободи і рівності всіх членів сільської громади і які поступово зникали і забувалися в умовах нової, повоєнної, української радянської дійсності. За походженням нащадок старовинних україноруських селянських і козацьких родин Київщини, корінних жителів, осадників і першопоселенців навколишніх сіл Княжичі, Гоголів, Требухів. Охрещений по православному обряду.

Рідний брат українського радянського вченого у галузі сільськогосподарських наук Івана Тетянича.

Життєпис і світогляд

Фрипулья

Важливе місце у його світогляді і філософському вченні відведено поняттю "Фрипулья" ("Фріпулья"), утвореному від слів "free" (вільний, свобода) і "пульсація", тобто в деякому сенсі "вільна пульсація", "вільне життя", "безкінечне буття", "безкінечний Всесвіт", "царство Боже" яке і було покладено ним в основу творчості, світогляду і життєвої філософії. Також у цій концепції важливе місце відводилося дбайливому ставленню до людей, природи і навколишнього середовища.

Зацікавлення козацтвом і козацько-християнською культурою

Все це, а також знайомство і зацікавленість власне україноруською козацькою тематикою (що доводить його походження зі старих козацько-селянських родів, виховання і творчість, зокрема картини), дозволяє розглядати його творчий і філософський спадок як вияв одночасно і власне української і світової, загальнолюдської філософії свободи в конкретних умовах українського суспільства 1960-2010х рр., як продовження традиційної української філософії попередніх епох, зокрема часів кризи українського суспільства XVIII ст., коли жив і творив незабутній Григорій Сковорода, з життєписом якого без сумніву був добре знайомий, так само як і з староруською православною і козацькою традицією пересмішництва і юродництва (перфомансу), того козацького характерництва, основною зброєю якої були добрий гумор і щирий сміх, елементи якої з успіхом використовував і відобразив у своїй творчості.

Іконопис

Файл:Ікона-Феодосій-Тетянич-близько-1956.jpg


Феодосій Тетянич виріс в простій українській православній сім'ї простих сільських трудових християн-колгоспників. Навіть у той час, коли православні переслідувалися в сім'ї Феодосія в тій чи іншій мірі продовжували вірити в Бога, ходити до церкви, відмічати найважливіші свята, читати Святі Книги і хрестити дітей.


В 14 років малий Федось захворів, у нього виникли проблеми з ногами, які потім будуть турбувати його все його життя. Схоже, що тут втрутилося Провидіння, адже хвороба сприяла розвитку особистості козака Божої Фрипульї. Сидячи вдома в інвалідній колясці в той час коли його однолітки гралися і раділи життю він знаходив відраду у малюванні. Читав Євангеліє, який в тоді вдома тримали далеко не всі. Саме в цей час він малює картину-ікону "Виготовлення хреста", судячи за все копію картини, яку бачив у хаті у родичів. Мати побачивши намальовану ікону злякалась, запросила додому священника. Він оглянув ікону, розпитав хлопця чи це бува його хто не надоумив, окропив ікону святою водою, помолився і дозволив її повісити серед ікон [2].


Перфоманс

За свідченнями багатьох відомих митців і людей дотичних до мистецьких кіл, Феодосій Тетянич чи не перший в Українській Республіці і Радянському Союзі почав займатися перфомансом, досягши в цьому неабияких успіхів, що зіграло свою роль у подальшому, під час бурхливого розвитку цього виду мистецтва. При цьому неодноразово зверталася увага, що перфоманс Феодосія Тетянича був цілком самобутнім явищем, не пов'язаним з закордонними аналогами. Хоча з іншого боку Феодосій Тетянич просто відрожував стару народну, живу і кумедну козацько-християнську культуру сіл і містечок Подніпров'я. Якби там не було, а Феодосій Тетянич цілком може вважатись одним із батьків сучасного українського, східноєвропейського і євразійського перфомансу.


Зацікавлення індуїзмом, буддизмом і йогою

В процесі своєї освіти і самоосвіти, мистецьких, філософських, козацьких і світоглядних пошуків зустрічався і знайомився з багатьма людьми з різних куточків України і інших країн колишнього Радянського Союзу. Серед його знайомих і друзів були люди різного віку, походження, професій, захоплень, мов, вір, самоназв і світоглядів. Простий сільський хлопець, вихований у ортодоксальній, православній козацько-християнській світоглядній традиції типового українського села, у якій нерідко виростали досить обмежені і недалекоглядні люди, який ніколи від неї, від віри своїх дідів і прадідів не відмовлявся, однак з цікавістю знайомився з різними світоглядними, науковими і релігійними вченнями і традиціями і їх представниками, з якими його знайомило життя. Серед іншого цікавився індуїзмом, буддизмом і йогою, ісламом, іудаїзмом, католицизмом, діалектичним матеріалізмом, античною і західноєвропейською філософією і мистецтвом, східними єдиноборствами тощо.

Неповторність

Максим Добровольський ([1]) пише: "Еще одна из легендарных личностей художественных кругов Киева тех лет — Федор Тетянич , он же Фрипуля, под каковым наименованием давно уже вошел в эпос киевского андерграунда. Фигура Тетянича воспроизведена в романе «Краш», в эпизоде, когда Сёзя, в поисках «железного пузыря», оказывается в подвале у монтера. Отгородившийся от мира зеркалом, для начала разбитым Сёзей, монтер слово в слово цитирует Фрипулю, то есть самого себя: «Моя философия — то всем философиям смерть!.. Бо у меня нет философии!..» «Мовчи, мовчи; слова — то камень. По камням ходишь и сам камень. Ты влады хочешь? Я тобі ии дам». В этом же эпизоде в уста, разумеется, именно Фрипули вложена исчерпывающая все дальнейшее содержание романа и саму его идею фраза, после которой писать «Краш» уже было собственно незачем: «Пузыря тоби нэ трэба! Он — цэ ты, цэй пузырь. Живи как он!»".


Виноски

  1. http://antikvar.ua/publications/collection/621-2015-05-22-19-26-04.html
  2. http://antikvar.ua/publications/collection/621-2015-05-22-19-26-04.html

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.