Повстання Косинського | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Файл:Kosynsky uprising monument.jpg Пам'ятник повстанцям Косинського у Білій Церкві | |||||||||||
| |||||||||||
Противники | |||||||||||
Файл:483px-Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg.png
Військо Запорозьке |
Файл:Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg.png | ||||||||||
Командири | |||||||||||
Криштоф Косинський | Януш Острозький
Олександр Вишневецький |
Повстання Косинського (1591—1593) — козацьке повстання в Україні під проводом Криштофа Косинського. Перший великий збройний виступ козацтва проти шляхти і української адміністрації Речі Посполитої. Причиною повстання стали заборони і обмеження нереєстрового козацтва, накладені урядовою ухвалою «Порядок щодо низовиків та України» 1590 року, неспроможність влади контролювати виконання цієї ухвали, а також затримки платні реєстровцям. Приводом до виступу була майнова суперечка між Криштофом Косинським і білоцерківським старостою, князем Янушем Острозьким. Впродовж 1592 року повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля і Волинь. 2 лютого 1593 року його придушили сили руських князів Острозьких і Вишневецьких у битві під П'яткою. Після поразки Косинський спробував знову підняти козаків на боротьбу і навесні 1593 року обложив резиденцію Олександра Вишневецького в Черкасах. Проте в одному з боїв козацький отаман загинув і його війська відступили. Влітку козаки повторили напад на Черкаси, який закінчився угодою із Вишневецьким. Ця угода денонсувала положення урядової ухвали 1590 року й надавала амністію учасникам повстання. Центральна влада Речі Посполитої дала мовчазну згоду на цю угоду, сподіваючись на участь козацтва в П'ятнадцятирічній війні (1593 — 1606) проти турків.
Короткі відомості[]
Повстання почалося виступом у грудні 1591 р. загону реєстрових козаків, що їх очолював гетьман Криштоф Косинський. Вони напали на м. Білу Церкву — резиденцію білоцерківського старости князя Януша Острозького, що захопив маєток К.Косинського с. Рокитне. Напад реєстровців став поштовхом до великого селянсько-козацького повстання, яке згодом охопило Київське, Волинське, Брацлавське і Подільське воєводства й становило велику загрозу для панування шляхетської Польщі в Україні.
В 1592 р. повстанці вчинили багато нападів на маєтки шляхти, міста й містечка, оволоділи Трипіллям та Переяславом, захопили в київському замку гармати, порох і військове спорядження. В кінці 1592 — на початку 1593 р. значний повстанський загін з кількох тисяч чоловік на чолі з К.Косинським виступив на Волинь. До нього приєднувались окремі повстанські загони, стікалися селяни, міська біднота і невдоволена своїм становищем дрібна службова шляхта. Повстання загалом мало стихійний характер. Багато повстанських загонів діяло незалежно від головного повстанського війська. З допомогою польського короля і місцевих магнатів проти повстанців було мобілізовано значні військові сили української і польської шляхти під командуванням найбільшого українського магната, київського воєводи Костянтина Острозького, які зосередилися під м. Костянтиновом (нині Старокостянтинів Хмельницької області). У перших боях зі шляхетським військом повстанці на чолі з К.Косинським мали успіх, але 23.І.(2.ІІ.) 1593 р. під П'яткою (нині село Чуднівського району Житомирської області) зазнали поразки. К.Косинський від імені козацтва змушений був підписати угоду з К.Острозьким, за якою козаки підкорялися королю. Однак, відступивши з козацькими загонами на Запорізьку Січ, К.Косинський почав готуватися до нового виступу і звернувся до московського уряду з проханням прийняти його із Запорізьким військом під владу Московської держави.
У травні 1593 р. 2-тисячний загін козаків рушив із Запоріжжя під Черкаси. Тут його розбив черкаський староста князь О.Вишневецький. К.Косинський загинув. Проте незабаром в Україні вибухнуло повстання Наливайка 1594—1596 рр. Ці повстання поклали початок визвольній боротьбі українського народу, яка розгорнулася у 1-й пол. 17 ст. і закінчилася поваленням панування шляхетської Польщі в Україні.
Козацькі повстання |
||
---|---|---|
Повстання Косинського • Повстання Наливайка • Повстання Жмайла • Повстання Федоровича • Повстання Сулими • Повстання Павлюка • Повстання Острянина • Хмельниччина • Повстання Богуна • Повстання Палія • Гайдамацькі повстання • Коліївщина | Файл:483px-Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg.png |
Українське козацтво |
|
---|---|
Донські козаки · Кубанське |
|
Козацьке військо | Запорозьке · Гетьманщина · Запорозькі козаки · Запорозьке Низове · Реєстрове козацтво · Запорозька Січ · Задунайська Січ · Чорноморське · Задністрове козацтво · Азовське · Бузьке · Дунайське |
Запорозькі Січі | ·Хортицька ·Томаківська ·Базавлуцька ·Микитинська ·Чортомлицька ·Кам'янська ·Олешківська ·Нова Січ |
Козацька старшина | Козацькі гетьмани · Генеральна старшина · Полкова старшина · Полковник · Oтаман · Сотник |
Історія Українського козацтва | ·Морські походи запорожців ·Хотинська битва 1621 · Польсько-козацькі війни · Битва під Берестечком · Повстання Палія · Повстання Косинського · Повстання Наливайка · Повстання Острянина · Повстання Федоровича · Повстання Павлюка ·Національно-Визвольна війна ·Битва під Жовтими Водами ·Повстання Богуна(1659) ·Російсько-українська війна(1657-58) ·Руїна ·Поділ Гетьманщини ·Чигиринські Походи (1657-58) ·Походи Івана Сірка ·Паліївщина ·Полтавська Битва ·Ліквідація Запорозької Січі(1775) |
Військова Старшина (Запорізька Січ) | ·Кошовий отаман · Військовий Писар ·Військовий Суддя ·Військовий Осавул ·Курінні Отамани |
Козацька флотилія | ·Чайка ·Козацький підводний човен ·Дуб ·Барказ ·Байдак ·Дубок ·Струг ·Напівгалера |
Одяг та озброєння | Одяг запорізьких козаків · Жупан · Кунтуш · Шаровари · Вільчура · Самопал · Шабля · Мушкет · Ратище · Кінь |
Козацька символіка(клейноди) | Герб · Булава · Бунчук · Печатка · Корогва · Шестипер |