FANDOM


КВ-2 - від "Климент Ворошилов" - типова радянська вундервафля.

Файл:KV 2 01.JPG

Навіщо воно таке здорове

Як не прикро чути сивочолим ветеранам новітні трактування історії, але Йосип Сталін готував агресію проти Європи. Агресія - це теж робота. Як і будь-яка робота, вона потребує інструментів.

Хороший танк Т-35, аж п'ять башт на одному корпусі, але своїми гарматами бетонні доти - ну не бере, хоч плач!

19 грудня 1939 року було підписано Постанову Комітету Оборони СРСР №443сс, згідно з якою танк КВ-1 був прийнятий на озброєння РККА. В цей час дослідний зразок танка КВ-1 проходив військові випробування і брав участь в Радянсько-фінській війні. В ході боїв радянське командування дійшло висновку, що необхідно мати окрім танка, озброєного 76,2-мм гарматою, ще і важкий танк, здатний боротися з Дотами, надовбнями і іншими фортифікаційними спорудами [1].

На вимогу Військової Ради Північно-західного фронту перші 4 машини з пробної партії КВ мали бути озброєні 152-мм гаубицею. Для вирішення цього завдання були притягнені 2 конструкторські бюро: СКБ Ленінградського Кіровського заводу під загальним керівництвом Ж.Я. Котіна (старшим групи проектувальників був Н.Л. Духов) і інженери артилерійського АОКО (завод №172 ім. Молотова) на чолі з Н.В. Куріним. На розробку проекту було відведено всього декілька днів [2]. Конструктори були перекладені на казармове положення і працювали по 16-17 годин добу. Буквально за два тижні проект був готовий і вже в лютому 1940 р. був виготовлений дослідний зразок, що отримав позначення У-1. За початковим проектом передбачалося встановити у башті КВ 152-мм гаубицю зраз. 1909/30 року. Надалі від цієї артсистеми відмовилися на користь гаубиці М-10 зраз. 1938/40 року. Пооект установки гаубиці М-10 в танк КВ мав позначення "402" або МТ-1.

Для установки такої громіздкої артсистеми потрібно було розробити нову башту великих розмірів. Погон нової великої башти, дорівнював погону стандартної (малою) башти КВ. Тільки на початку 1941 року танки стали називати КВ-1 і КВ-2. До цього їх називали "танк з малою баштою" і "танк з великою баштою".

КВ-2 призначався для прориву сильно укріплених оборонних смуг (руйнування стрільбою прямим наведенням дотів і дзотів), для посилення підрозділів, озброєних легкими і середніми танками [3].

Першу установку МТ-1 змонтували на дослідному танку, замість малої башти. Вже 10 лютого були проведені випробування танка бойовою стрільбою на траншейному стенді прямо на території заводу. Експеримент пройшов вдало, танк не перекинувся, а двигун завівся з першої спроби. Окрім гаубиці, КВ-2 був озброєний ще і трьома 7,62-мм танковими кулеметами ДТ (спарений з гаубицею; у кульовій опорі кормової стінки вежі; у лобовому листі коробки підвежі зліва від механіка-водія).

Файл:KV 2 02.JPG

Як це відбувалося

При бойовій масі 52 тонни танк відрізнявся непоганою для його типу профільною прохідністю, порівнянною з КВ-1. Його запас ходу по паливу по шосе складав 250 км, середня швидкість руху - 20 км/год.

Екіпаж танка в порівнянні з КВ-1 був збільшений на 1-у людину і складався з:

  • командира,
  • механіка-водія,
  • замкового,
  • молодшого механіка-водія
  • і стрільця-радиста.

Механік-водій і стрілець-радист розміщувалися в передній частині корпусу (відділенні управління) а інші члени екіпажа - у башті (бойовому відділенні).

Випуск КВ-2 тривав до жовтня 1941 року. Всього було випущено 334 танки КВ-2 [4].

Два перші танки КВ-2 з установкою МТ-1 17 лютого 1940 року проходили випробування при прориві лінії Маннергейма. За допомогою артилерійського вогню ними були зроблені проходи в гранітних надовбнях і зруйновані зблизька доти, що заважали просуванню стрілецьких підрозділів. Броня танків витримала при цьому сильний протитанковий вогонь протитанкової артилерії супротивника.

У чому лулзи?

  • Надпотужна на ті часи 152-мм гаубиця, за що німці прозвали модель Голіафом, була встановлена на шасі КВ-1. Хоч при пострілі танк і не перекидало, але й з ходу вести прицільний вогонь було просто неможливо. Ну, а коли таке велике зупинилося для пострілу - не гріх і по ньому жахнути.
  • Танк при своїй громіздкості та величавості мав серйозні проблеми з оглядовістю із робочих місць командира та механіка-водія; себто, можна було трохи не туди в'їхати, лол.
  • Як писалося вище, КВ-2 будувався для прориву залізобетонних оборонних споруд, а от в зустрічному танковому бою почувався якось не вельми... Отже, після нападу Гітлера втрати цих танків були досить значними, а будувати їх ще - не було сенсу.

Ще в інтернетах


Виноски

  1. Проби штурму Лінії Маннергейма продемонстрували це вельми наглядно
  2. Йшла совєцько-фінська війна, Червона Армія забуксувала в такій манюній географічно Фінляндії - потрібно було щось робити. А це щось Сталін вмів робити ой як добре!
  3. Саме призначення танка говорить, що для оборони він не призначався. Коли наші війська зариті глибоко в землю, то ДОТи на нас не набігають
  4. Напав Гітлер, а, отже, найближчим часом проривати важкі бетонні смуги було не потрібно

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі